Зігріваємося смачно: рецепт глінтвейну від stylus.ua

Перехідний період від теплого сезону до холодного пролітає непомітно, і ось ти вже ловиш себе на думці, що замість охолоджуючих напоїв душа просить чогось затишного і зігріваючого. Глінтвейн — це приклад того, що все геніальне просто, адже його класичний рецепт включає лише вино і спеції. Stylus.ua розповість про секрети приготування правильного напою і загляне у чарівну історію його створення.

Як з'явився глінтвейн

Змішувати холодне вино зі спеціями навчилися ще в Стародавньому Римі, де такий пряний напій пили не тільки для насолоди, а й для оздоровлення. Доданий ялівець, лавровий лист, фрукти, м'ята і пелюстки квітів віддавали вину ефірні масла, багаті корисними властивостями і вітамінами. Ще одна історія походження холодного напою зі спеціями звернена до Іспанії 17 століття, де в провінції Ла Роха урожай вина виявився настільки поганим, що врятувати його змогли тільки додані до нього фрукти і прянощі.

Однак свого апофеозу глінтвейн досяг в середньовічній Північній і Центральній Європі, де його вперше почали підігрівати. З його допомогою жителі холодних країн рятувалися від застуди, вогкості і хвороб, але дозволити зігріваючий еліксир могли тільки вищі стани, адже спеції і навіть простий цукор в той час цінувалися на вагу золота. Базовий рецепт з того часу не змінився, а ось список прянощів пізнав сотні варіацій.

З чого готувати

До наших днів рецептура приготування модернізувалася, стала демократичнішою і простішою. Але незважаючи на те, що є навіть білий глінтвейн на основі світлого вина, класичною основою, звичайно ж, є червоне сухе або напівсухе вино. Для приготування коктейлю не рекомендується використовувати солодкі, десертні і елітні вина — складний смак останніх геть заб'ється доданими прянощами. Основою глінтвейну можна вибрати:

• іспанське Don Simon Tinto;
• чилійське Cartaval Cabernet Sauvignon;
• французьке Uvica Richebaron;
• чилійське Frontera Carmenere;
• іспанське El Coto Maximo Tempranillo;
• грузинське Mimino «Сапераві» та ін.

Основу спецій становить кориця, імбир, гвоздика, мускатний горіх, цукор або мед. Складно уявити сучасний глінтвейн без запашного аромату цитрусових, але в середні віки вони, звичайно ж, не додавалися, замість них клали сушені або свіжі яблука, чорнослив, фініки або родзинки.

Корицю слід брати в паличках, вона повинна бути яскравого бронзового кольору з характерним яскраво-вираженим ароматом. Гвоздика використовується в бутонах, а ось імбир і мускатний горіх — у молотому вигляді. Якщо замість цукру ти вирішиш використовувати мед, то класти його необхідно у міру охолодження напою, оскільки при 40˚ С і вище інгредієнт втрачає корисні властивості. За смаком можна додавати бадьян, аніс, кардамон, горіхи. Незалежно від обраного переліку інгредієнтів, важливо дотримуватися головного принципу — глінтвейн повинен не п'янити, а зігрівати.

Рецепт класичного глінтвейну

Всі відомі варіанти приготування діляться на дві основні групи: з додаванням води і без неї. У першому випадку прянощі змішують в холодній воді, доводять до кипіння, настоюють, а після проціджування додають у відвар вино, цукор і знову підігрівають. Для традиційного рецепту на основі чистого вина знадобляться:

• гвоздика — 3 бутона;
• кориця — 2 палички;
• аніс — 1 шт.;
• кардамон — 1 щіпка;
• цедра апельсина — 2 смужки;
• імбир — 1 щіпка;
• цукор — 3 ст.л.;
• цедра лимона — 1 смужка;
• червоне сухе або напівсухе вино — 1 пляшка.

Покрокова інструкція приготування:

1. Всі прянощі висипати у каструлю і залити вином.
2. Тримати відвар на слабкому вогні близько години, не доводячи до кипіння.
3. Перед закипанням накрити каструлю кришкою і зняти з вогню.
4. Дати охолонути і настоятися 15-20 хвилин.

Секрети і хитрощі

При використанні води її пропорція повинна бути мінімальна — максимум 1 склянка на 1 л вина, інакше напій вийде недостатньо міцним. Також відвар ні в якому разі не можна кип'ятити, при нагріванні вище 70˚ С алкоголь випаровується, а корисні речовини інгредієнтів руйнуються. Напій не зберігається довго, тому рекомендується спочатку розрахувати порції на точну кількість осіб, а після зняття глінтвейну з вогню дістати цедру лимона, щоб вона не віддавала напою гіркоту. Якщо ж необхідно зберегти тепло напою і взяти його з собою, можна перелити в термос.

Більше дізнатися про властивості вина у різному стані, його користь і вплив на організм можна з книги Е. Джеффорда «Вино». Тут же подана детальна схема його виробництва, відмінність сортів і екскурсія по найвідомішим винним регіонам. Якщо ти хочеш професійно розбиратися в напої і познайомитися з винним етикетом, посібник «Червоне, біле і трохи рожевого» стане твоїм путівником з дегустації.

Користь і шкода глінтвейну

Перш за все глінтвейн цінується за свої зігріваючі властивості, обумовлені не тільки температурою напою, а й поєднанням спецій, які «ганяють кров». Лимон, імбир і гвоздика відомі також антимікробною дією, а саме вино зміцнює імунітет. Ресвератрол, що міститься у вині, вважається еліксиром молодості, він знижує рівень цукру у крові і бореться із запаленнями. Келих глінтвейну покращує кровообіг, запобігає підвищенню холестерину, благотворно впливає на роботу серцевого м'яза.

Для досягнення лікарського ефекту рекомендується вживати не більше двох келихів чарівного напою, інакше замість лікування в організмі почнеться інший процес. Не рекомендується вживати гарячий напій людям з підвищеною кислотністю, зниженою серцево-судинною прохідністю, вагітним жінкам.

Глінтвейн володіє подвійною силою, адже зігріває і тіло, і душу. Ти можеш створити свою унікальну рецептуру напою, експериментуючи зі спеціями і їх пропорціями, адже пом'якшення одних ноток і посилення інших змінює всю смакову гру. Використовуй для цього різні види вина і обов'язково поділися з нами винайденим рецептом!

ЧИТАЙ ТАКОЖ: Тренажери для інтимних м'язів: користь і шкода

Автор: Дарина Даниленко, копірайтер Stylus.ua